- повнісінький
- —————————————————————————————повні́сінькийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. || У сполуч. з деякими ім. уживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін … Український тлумачний словник
повний-повнісінький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
повнісінько — розм. Присл. до повнісінький … Український тлумачний словник
повний-повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний … Український тлумачний словник
повним-повнісінько — розм. Присл. до повний повнісінький … Український тлумачний словник
повно-повнісінько — розм. Присл. до повний повнісінький … Український тлумачний словник
повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з … Словник синонімів української мови